Юридична наука у Львівському університеті: досвід поколінь

Аби процвітала та чи інша галузь, зрілі та досвідчені її представники повинні передавати молодому поколінню мудрість і знання, а завдання молоді – не лише зберегти те, що старше покоління дало, а й примножити ці здобутки для наступників. Звучить все, як в біблійній притчі про таланти, але сьогодні цей невеличкий вступ стосуватиметься безпосередньо юридичної науки в ЛНУ ім. Івана Франка та в Україні загалом. Напередодні Дня юриста, який відзначатимемо 8 жовтня, Віталій Чорненький, доцент кафедри конституційного права та заступник декана юридичного факультету, поспілкувався з докторами юридичних наук Петром Мойсейовичем Рабіновичем та Василем Тимофійовичем Нором, досвід яких в юриспруденції є чималий та гідний того, щоб його переймали.

#01aabc

Археологічне відкриття ХХІ століття, або що було заховано в землі менше ніж за сотню кілометрів від Львова

Хто жив на території Львівщини в І-IV століттях нашої ери? Як ці люди сюди потрапили? Хто такі «чорні копачі» і якої шкоди вони завдають? Куди з України пропадають артефакти, які б могли стати окрасою найвідоміших музеїв? Хто фінансує археологічні розкопки в Україні? Що це за могильники у Карові, про які не написали хіба ліниві? На ці та багато інших запитань нам відповів Ярослав Онищук – археолог, завідувач кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка, керівник археологічних експедицій у Карові.

Історія та сьогодення мови: за що боремося, до чого прагнемо?

21 лютого вже впродовж 22 років світ святкує День рідної мови (International Mother Language Day), який у 2000 році проголосила міжнародна організація ЮНЕСКО. І тут, на диво, щемливішою та трепетнішою є саме англомовна назва. Вона ще раз підкреслює, що мова – це те, що ми вбираємо з молоком матері, батьківськими жартами, бабусиними казками й дідусевими піснями та легендами. Сьогодні про рідну мову ми поспілкувалися з кандидаткою філологічних наук, доценткою кафедри української мови імені професора Івана Ковалика Уляною Богданівною Добосевич.

Українська економіка в часі війни: як вижити самим та підтримати державу?

Сьогодні ми поспілкувалися з кандидаткою економічних наук, доцентом кафедри банківського і страхового бізнесу економічного факультету ЛНУ ім. І. Франка Олесею Степанівною Іршак, яка розповіла нам про економіку в часі воєнного стану, «фінансову подушку», економічні та політичні перспективи майбутнього вступу України до ЄС тощо.

“В темні часи добре видно світлих людей” (с) Еріх Марія Ремарк

І світлих людей серед нас чимало: кожен старається хоч якось допомогти нашій Батьківщині «в темні часи». Сьогодні ми зібрали історії молоді, яка допомагає і на фронті, і в тилу. Вони – волонтери у “Центрі збору гуманітарної допомоги вимушеним переселенцям і армії”, редактори-волонтери в онлайн-медіа «Свідомі», учасники ТРО і ЗСУ. А ще вони – студенти Львівського університету, тому ми маємо ким пишатися.

Українська наполегливість:

від ідеї до реалізації волонтерського виробництва із виготовлення енергетичних батончиків для наших захисників

Кожен із нас задумується, як може бути корисним країні в такий непростий час, і часто та користь ховається в абсолютно буденних речах. Так ще 8 років тому механіко-математичний факультет Львівського університету започаткував волонтерську ініціативу «Мехмат іде на війну», яка спершу була покликана допомагати мобілізованим викладачам та студентам: «Тоді, у 2014 році, армія була дуже бідною, тож бракувало таких елементарних речей, як берці, форма… Тож коли призвали одного із наших колег, Олега Бугрія, то ми зорганізували допомогу для нього, але зі створенням сторінки ініціативи у фейсбуці до підтримки почали долучатися і студенти, і випускники, і пересічні люди, тож з’явилася можливість допомогти значно більшій кількості людей. Так на балансі організації постійно перебувало 8-9 осіб з випускників, викладачів і студентів механіко-математичного та їхні військові частини».

Освіта в Україні: виклики ІІ та ІІІ десятків ХХІ століття

Пригадуємо, що зовсім недавно ми не мали поняття, що ж таке дистанційне навчання, а зараз до нього звикли навіть ті, які найбільше пручалися й критикували. Чи місце такій формі освіти в Україні за нормальних обставин (без Covid-19 і повномасштабної війни)?

Королева Єлизавета ІІ чи просто Лілібет

Нещодавно увесь світ сколихнула звістка про смерть Єлизавети ІІ. Навіть не віриться, що вже сьогодні поряд з її іменем у вікіпедії ми бачимо визначення «колишня королева Великої Британії», важко й осягнути те, що Її Величність понад 70 років правила Сполученим Королівством та 14-ма країнами Співдружності націй. Про життя монарха епохи ми поспілкувалися з науковим товариством студентів історичного факультету, тож пропонуємо найцікавіше із нашої розмови прочитати й вам!

Акредитація освітніх програм: Що? Коли? Навіщо?

З питанням акредитації освітніх програм в університетському житті доводиться зустрічатися чи не усім: і викладачам, і студентам. Для останніх акредитована освітня програма – це перепустка в доросле життя: саме з нею диплом стає офіційним документом та дозволяє роботодавцю без вагань брати вас на роботу не лише в українські, а й у закордонні компанії. Не менш важливим процес акредитації є і для викладачів, зокрема для гарантів освітніх програм та членів груп забезпечення, а також усіх інших викладачів, які дотичні до організації освітнього процесу для тієї чи іншої ОП.

 

“НІ, Я ЖИВА, Я БУДУ ВІЧНО ЖИТИ!
Я В СЕРЦІ МАЮ ТЕ, ЩО НЕ ВМИРАЄ!”

“Від часу Шевченківського “Поховайте та вставайте, кайдани порвіте” Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сеї дівчини… Леся Українка не силкується на Шевченків пафос, не пережовує його термінології; у неї є свій пафос, своє власне слово”, – так писав про Лесю Українку Іван Якович Франко. Силу слова і духу цієї дівчини не міг не помітити Його геній. Згодом саме завдяки сприянню Івана Яковича світ побачить першу збірку Лариси Косач “На крилах пісень”.

25.02.2023, у 152 День народження Лесі Українки, «Університетський блог» поспілкувався про життя та творчий шлях цієї непересічної жінки із магістром культурології Львівського університету Наталією Богач.

“Пісня буде поміж нас”

 

4 березня 1949 р. у Кіцмані Чернівецької області в сім’ї вчителів Михайла та Софії Івасюків народився Володимир Івасюк. Композитор-виконавець, музикант, мультиінструменталіст (володів кількома музичними інструментами: скрипка, фортеп’яно, віолончель, гітара), поет. Володимир був всебічно розвиненою особистістю. Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох вистав.

Сьогодні відзначаємо 74-й День народження українського композитора. З цієї нагоди “Університетський блог” дізнався більше про життя та творчий шлях Володимира Івасюка у магістра культурології Львівського університету Наталії Богач.