Респондент: Іршак Олеся Степанівна – кандидатка економічних наук, доцент кафедри банківського і страхового бізнесу економічного факультету ЛНУ ім. І. Франка.
Спілкувалася: Васьків Юлія – фахівець Відділу маркетингу і комунікації ЛНУ ім. І. Франка.
Донедавна при згадці про економічно складні часи всі одразу уявляли 90-ті: пусті полиці крамниць, зарплата продуктами… Здається, куди далі? Сьогодні ми зіткнулися з воєнним станом, і хоч війна з росією на українських землях триває вже восьмий рік, та саме зараз – це активна фаза бойових дій у багатьох регіонах України. У зв’язку з цим нам знову (а декому – вперше) доводиться втрачати роботу, бачити пусті прилавки чи розуміти, що колись за певну суму ти міг купити значно більше. Проте для того, щоб не впадати передчасно у відчай, потрібно бути готовим до всього, і в економічному плані – також.
Сьогодні ми поспілкувалися з кандидаткою економічних наук, доцентом кафедри банківського і страхового бізнесу економічного факультету ЛНУ ім. І. Франка Олесею Степанівною Іршак, яка розповіла нам про економіку в часі воєнного стану, «фінансову подушку», економічні та політичні перспективи майбутнього вступу України до ЄС тощо. Анонсуємо також питання про дефолт росії, тому обов’язково дочитайте до кінця 🙂
Як тримається українська економіка в часі війни? Як діяти людям зараз, аби її підтримати?
Звичайно, що воєнний стан та воєнні дії по всій Україні негативно та болюче б’ють по українській економіці загалом. Але ми повинні розуміти, що якщо хочемо перемогти росію, то економіка не може і не повинна зупинятися ні на хвилину, тобто кожен із нас має працювати в тилу, і в економічному плані – теж.
Перші дні війни були стресовими для багатьох: паніка, шок, ніхто не знав, що має робити та як себе налаштувати. Згодом і підприємці, і всі інші люди зрозуміли, що повинні робити зараз все для того, щоб економіка працювала, а саме:
У нелегкі часи завжди потрібно мати «фінансову подушку», але виникає логічне запитання: у якій формі найбезпечніше зберігати свої заощадження? І чи насправді варто зараз максимально економити кошти?
«Фінансова подушка» у громадян повинна бути, але тримати кошти в одній валюті дуже ризиковано. Я – прихильник зберігання заощаджень у різних валютах (гривня, долар, євро тощо). З 2014 року, відколи у нашій країні війна з росією, вважаю доцільним зберігати гроші готівкою. Звичайно, що безготівковий розрахунок є зручнішим, наприклад для оплати комунальних платежів, але війна показує інший бік. Щодо депозитів, то зараз це не є доцільно зовсім.
В часи І та ІІ світових воєн виживали ті, хто мали готові гроші та коштовності (банківські метали, дорогоцінні речі). Це підтверджують і спогади моєї бабусі, яка пережила війну. Поки картки працюють – все добре. Але уявімо гірший варіант, якщо би банківська система дала збій, то тоді лише готівка може врятувати.
Щодо економії коштів, то вважаю, що навіть при найкращому сценарії та швидкому завершенні активних бойових дій нам потрібно підіймати з руїн економіку, відновлювати житла людям, які їх втратили, а тому варто затягнути паски. Якщо ж заощаджень немає зовсім, то потрібно працювати, аби вони з’являлися.
Чи варто зараз робити інвестиції? Якщо так, то які та де?
Я б не спішила інвестувати зараз кошти. Думаю, це не на часі, краще допомагати ЗСУ.
Оскільки зараз воєнний стан, то, безперечно, сильно страждає і наша міжнародна торгівля. Потік валюти в країну знижується і відповідно ціна за 1 долар США росте. Чи є в нас можливість у перспективі, після війни, стабілізувати нашу національну валюту й повернутись хоча б до того курсу, який був до 24 лютого?
Курс національної валюти залежатиме від того, наскільки довго триватиме війна. У 2014 році в нас не було ні армії, ні резервів. Зараз НБУ має такі резерви, щоб підтримувати гривню, тому поки банківська система справляється з труднощами.
Щодо міжнародної торгівлі, то ми завжди забезпечували продовольством Близький Схід та Північну Африку. Порти сьогодні повністю заблоковані, тобто про ніяке транспортування вже не йдеться. По-друге, в країні війна, тому спочатку ми мусимо думати про наше населення, аби йому не бракувало цієї продукції.
Ми розуміємо, що навіть по завершенні війни нам доведеться довго відбудовувати Україну. Як в державі розвивати також інші напрямки (освіту, культуру тощо) водночас? Як розподілятимуться кошти?
Зараз ще рано про це говорити, але я думаю, що спочатку треба буде відновлювати економіку, відбудовувати країну в буквальному сенсі. Щодо освіти, то доцільним буде залучати для розвитку іноземні гранти, шукати можливості співпраці із закордонними закладами. Звичайно, фінансувати освіту будуть з боку держави, але не настільки, як би нам цього хотілося, бо буде багато сфер, які потребуватимуть коштів, і немалих.
Якщо хтось уявляє, що ми за рік відбудуємо країну, то це щось нереальне. Не варто будувати ілюзій, проте важливо адекватно оцінювати ситуацію. Щоб повернути зруйновані села, міста, області до нормального життя, треба буде основний потік коштів спрямовувати туди.
Нещодавно, 28 лютого, відбулась вагома подія для України: президент Володимир Зеленський підписав заявку на членство в ЄС. Зрозуміло, що нас насправді чекає довгий процес вступу, але наскільки ж економічно вигідно для післявоєнної України стати членом Євросоюзу?
Я дуже щиро вірю, що цей наш шлях не є марним і ми таки вступимо до ЄС. Ми дуже прагнули цього моменту, і, звичайно, що це був би неабиякий успіх. Але такий процес не є одноденним, це не станеться завтра чи післязавтра, це має відбутися поступово.
Яка вигода вступу України до ЄС? Вони є різні: економічні, політичні, культурні, соціальні тощо. Якщо розглядати саме економічні, то до них належать:
Додаткові інвестиції в українську економіку, бо саме вони виступають фактором економічного зростання;
Нові ринки збуту для українських товарів;
Отримання позитивного сальдо торговельного балансу;
Макроекономічна стабільність;
Підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств;
Розвиток малого та середнього бізнесу;
Зменшення митних тарифів.
Щодо політичних переваг, то це участь у європейській колективній безпеці й гарантування територіальної цілісности України.
І насамкінець питання, яке цікавить всіх. Ми розуміємо, що російську економіку чекає крах. Коли це станеться? Чи є в них можливість її відновити?
Російська економіка перебуває у дуже скрутній ситуації, у переддефолтному стані, адже санкції знижують рівень економічної активності росії як держави. Вже понад 640 млрд доларів міжнародних активів рф країни Заходу заморозили, а тому вона не зможе скористатися ними на підтримку курсу рубля, і валюта їхня буде обвалюватися з кожним днем.
Відбувається рецесія (в економіці цей термін позначає фазу економічного циклу, під час якої відбувається зниження економічної активності), і вона в російській економіці буде дуже затяжною і глибокою.
ВВП росії скоротився на 9-12%, а це 30 млрд доларів. Також приблизно 5 млрд вони втратили на техніці, яка знищена сьогодні нашими ЗСУ під час війни. Рубль втратив вже близько 40% своєї вартості, це найгірший показник у світі. Думаю, двох-трьох тижнів достатньо, щоб оголосити дефолт.
Відновити економіку росії буде дуже складно, і на це потрібно багато часу, не один десяток років. Останній дефолт в економіці рф був десь в дев’яностих, то приблизно до цього рівня зараз вона й опуститься. Як мінімум 4-5 років це буде стабільна стагнація.
Отож, підсумовуючи розмову, наголошуємо, що вчасна сплата податків, офіційне працевлаштування громадян – це те, що дасть нашій економіці можливість втриматися. Кожен українець є маленькою частинкою великого механізму, тому не можна применшувати свого значення в ньому.
Працюймо, бо робота – це теж один із важливих фронтів у боротьбі за нашу незалежність.
Слава Україні! Слава нашій нації!