Університетський блог

Що треба для успішної акредитації?

Якщо бути лаконічною, то для успішної акредитації завжди потрібно пам’ятати про наші надбання та прагнути до інновацій та оновлень.

Які нормативно-правові документи регулюють процес акредитації?

Для нас важливі три основні документи: Закон України про вищу освіту, Положення про акредитацію, стандарти вищої освіти.

Закон України про вищу освіту передбачає необхідність здійснення акредитації академічних програм, проте тепер дещо змінилася парадигма акредитації ОП у порівнянні з тим, якою вона була раніше. Сьогодні ми маємо таке поняття, як добровільна акредитація, тобто заклад вищої освіти самостійно вирішує: здійснювати йому акредитацію освітньої програми або ж не здійснювати. Однак вона стає для нас обов’язковою в тому випадку, коли ми маємо на цій освітній програмі здобувачів освіти. І коли наші студенти закінчують навчання на першому (бакалаврському), другому (магістерському) чи третьому (освітньо-науковому) рівні, ми маємо обов’язок забезпечити випуск здобувачів вищої освіти з акредитованої ОП.

Ось тоді настає наш обов’язок перед Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти попросити здійснити акредитацію з метою видачі відповідних дипломів. Колись була практика видачі  дипломів державного зразка за акредитованою освітньою програмою, а якщо такої акредитації не було – заклад освіти міг видавати документ відповідно до свого встановленого зразка. Це породило і дискусії, і нерозуміння ваги диплома, який має державний зразок і диплому, який просто виданий закладом освіти. Роботодавцю ставало незрозуміло, чи він може приймати такого працівника та на яку роботу: в державні органи влади чи лише у приватну сферу? З урахуванням вищезгаданих дискусій були внесені зміни до Закону України “Про вищу освіту”, і сьогодні термін про “державну форму зразка” усунули. Зараз диплом видається лише за наявності акредитації, тому для нас це так важливо здійснити її своєчасно.

Без нашої волі акредитація ОП також не здійснюється. Тобто ЗВО, який бажає здійснити акредитацію тієї чи іншої ОП, подає до НАЗЯВО відповідну заяву та документи встановленого зразка з метою підтвердження новітності ОП з урахуванням Положення про акредитацію освітніх програм.

Наступним нормативно-правовим актом, яким ми завжди керуємося, є положення про акредитацію. Саме там ми бачимо затверджені критерії здійснення акредитації ОП. 

Третім документом є стандарти вищої освіти, що формуються на різних рівнях вищої освіти (першому, другому та третьому). Саме вони закладають загальні, фахові, компетентності й програмні результати навчання.

Що таке акредитація ?

Це оцінювання якості освітньої програми та освітньої діяльності ЗВО за цією програмою на предмет відповідності стандарту ВО, спроможності виконання вимог стандарту, а також досягнення заявлених у програмі результатів навчання відповідно до критеріїв оцінювання якості ОП. Поняття акредитації закріплене в Законі України про вищу освіту й передбачає представлення таких двох важливих складових: документи та освітня діяльність (освітня програма, навчальний план, витяги з протоколів засідань кафедри, силабуси, робочі навчальні програми і т.д.). Тому, коли починається процес акредитації, ми повинні якісно представити всі складові: і нормативне забезпечення, і освітній процес, і матеріально-технічну базу.

Коли ми створюємо нову ОП, ми завжди покликаємося на Національну рамку кваліфікацій. У ній передбачені основні вміння, знання та навички, які мають забезпечувати на тій чи іншій ОП на будь-якому із трьох рівнів вищої освіти. При акредитації ОП, якщо стандарту не було і немає, то ми дотримуємося цієї Національної рамки кваліфікацій та наших сформованих традицій. Якщо ж за вашою спеціальністю прийнятий Стандарт, то надалі ми користуємося саме ним та проводимо оновлення відповідно до прописаних у ньому вимог.

Якою є мета акредитації?

1. встановлення відповідності якості освітньої програми та освітньої діяльності за цією програмою, визначеною Положенням;
2. допомога закладам вищої освіти у визначенні сильних і слабких сторін освітньої програми та освітньої діяльності за цією програмою;
3. надання усім зацікавленим сторонам (студентам, кваліфікованому персоналу) інформації про якість освітньої програми та освітньої діяльності за освітньою програмою на сайті університету, факультету, кафедри;
4. посилення довіри до вищої освіти в Україні;
5. сприяння інтеграції українських закладів вищої освіти до Європейського простору вищої освіти.

Треба добре для себе усвідомити, що за 4 роки (наприклад, бакалаврської програми) ми забезпечили для випускника й роботодавця, яку особистість і фахівця ми виховали. Це є важливо, адже навчання ми здійснюємо саме заради майбутнього, тож треба подбати, аби надана освіта була корисною та актуальною ще довго.

Чи буває таке, що освітню програму не акредитують або акредитують із запізненням? Які це має наслідки для здобувачів вищої освіти?

Студент є гарантовано захищений: у випадку неакредитації ОП здобувач освіти може бути переведений на іншу ОП або переведений на ту саму ОП в інший ЗВО, де вона є акредитована. Це, звичайно, негативний досвід, його наразі не було у Львівському університеті, а загалом в Україні лише в одному із ЗВО була відмова із відтермінуванням. Тоді студентам видали дипломи на пів року пізніше, ніж це було заплановано.

Навіщо нам поновлювати акредитацію і загалом навіщо акредитаційний процес як такий?

Європейські стандарти вищої освіти були впроваджені й у нас, відповідно результатом цього стало Положення про забезпечення акредитації та необхідність здійснення самооцінювання ОП та освітньої діяльності на цій ОП. Тож одним із основних завдань нашої акредитації є подальша інтеграція української освіти в європейський простір.

Які документи для акредитації ОП потрібні?

Початковим етапом акредитації є приготування  наміру. Для цього ми збираємо інформацію про гарантів ОП, які є ключовими особами у проведенні акредитації. Гарант відповідно забезпечує зв’язок з експертною групою, яка засідає очно або дистанційно. В умовах воєнного стану було прийняте рішення про проведення дистанційних акредитацій: при ЗВО створюють комісії й шляхом інтернет-зв’язку проводять акредитацію.

Раніше ми мали змогу приймати експертів у стінах університету, показувати матеріально-технічну базу і т.д. Зараз цей процес відбувається дистанційно. З метою цього були відзняті відеоролики головного корпусу, гуртожитків, спорткомплексу на вулиці Черемшини, 1. І вже в залежності від бажання експертів під час акредитацій відбувається жива трансляція, або показ відеозапису, на яких присутні можуть побачити стан матеріально-технічного забезпечення.

Коли є оптимальний час для оновлення освітньої програми? 

Ініціювати оновлення освітньої програми треба, коли є стандарт освіти або хоча б кожні два роки. Експерти звертають увагу на новизну ОП, тому, якщо ОП не оновлена, то це є цілком імовірною підставою для її неакредитації.

Якщо це бакалавр – то оновлення треба провести на 2-3 курсі, бо процес довгий: обговорення зі стейкхолдерами, студентами, методичною комісією на факультеті, вченою радою факультету, навчально-методичною комісією вченої ради університету й остаточне затвердження на вченій раді університету. Зазвичай оновлення відбувається до кінця навчального року (травень-червень). Якщо ж ми створюємо нову ОП і хочемо, щоб вона була в переліку спеціальностей та мала бюджетні місця, то нам необхідно, щоб вона потрапила до правил прийняття, які зазвичай затверджують наприкінці грудня. Тому усі необхідні документи для відкриття нової ОП ми маємо подати орієнтовно до 20 грудня поточного року. Терміни у днях можуть коливатися, але загалом це відбувається в грудні. 

Чию думку при оновленні ОП варто враховувати?

Коли ми оновлюємо нашу ОП відповідно до стандарту чи загалом, ми завжди повинні долучати наших роботодавців, які висловлять свої побажання з приводу змісту ОП, практичної складової, результатів тощо. Значущі відгуки нам можуть дати також випускники, які вже пройшли освітню програму, пропрацювали за спеціальністю й усвідомили, чого їм вистачало чи не вистачало серед здобутих вмінь та навичок на конкретній ОП. Третя група – це студенти: ми завжди повинні враховувати їхні інтереси, бо в часі навчання вони теж придивляються до роботи й цікавляться, що їм потрібно, аби туди потрапити. Саме вони можуть бачити потребу у включенні якоїсь вибіркової дисципліни чи зміни однієї на іншу в рамках цієї ОП. І якщо ви думаєте, що серед студентів важко знайти тих, хто погодиться допомогти, то насправді такі студенти є, і якраз їхніх свіжий погляд на ситуацію може вам дуже стати в пригоді. Часом студенти й справді не хочуть проходити пропоновані опитування щодо якості освіти, але це найчастіше відбувається тому, що вони бачать бездіяльність, вони не простежують змін після попередніх опитувань.

Які види опитувань можна застосовувати?

Опитування відбувається у двох форматах: щодо ОП і щодо конкретної навчальної дисципліни. (наскільки дисципліна актуальна, чи закриває потреби, наскільки нова інформація, наскільки компетентний та справедливий викладач тощо).

Що варто оновити під час оновлення ОП?

Коли оновлюємо освітню програму, то оновлюємо і навчальний план. Не треба забувати й про робочі навчальні програми та силабуси, а також відомості про самооцінювання. Це якраз той документ, який ми подаємо при акредитації освітньої програми, і в ньому описуємо ті основні процеси, що відбуваються. З метою полегшення заповнення відомостей про самооцінювання Центр якості освіти розробив методичні рекомендації до кожного критерію з урахуванням саме наших особливостей та нашої нормативної бази. Локальна нормативно-правова база змінюється, тож ми її також оновлюємо та перед проведенням акредитації надсилаємо гарантам освітніх програм для ознайомлення. Ну і насамкінець не потрібно забувати про збір актуальних рецензій та відгуків від роботодавців.

Відомості про самооцінювання освітньої програми готує науково-педагогічний або науковий працівник – гарант освітньої програми, визначений за наказом керівника закладу вищої освіти відповідальним за реалізацію цієї освітньої програми. Але організація освітнього процесу лежить на всіх членах кафедри, тобто ви цілком маєте право делегувати свої обов’язки поміж членами групи забезпечення.

Ми також повинні пам’ятати про необхідність оновлення методичного забезпечення: силабусу, літератури (у 2022 має бути принаймні 2-3 джерела 2022 року). Звернути належну увагу на критерії оцінювання відповідно до виду дисципліни (семінарське, іспит (усний, письмовий)).

Які права та обов’язки мають гаранти ОП?

Передусім гарант має такі функції:

1. Здійснює супровід акредитації (зустрічі з експертами) ОП.
2. Вносить пропозиції щодо затвердження, перегляду або оновлення освітньої програми та навчального плану.
3. Вносить пропозиції щодо формування та зміни кадрового складу працівників на ОП.
4. Співпрацює зі стейкхолдерами (студенти, випускники, роботодавці, академічна спільнота) та активно залучати їх до процесу перегляду і поліпшення освітньої програми.
5. Бере участь спільно з Центром забезпечення якості освіти у процедурах забезпечення якості освіти на ОП (формування анкет щодо якості ОП, опитування, оновлення ОП)

Як популяризувати ОП?

Тут вам на допомогу прийде Відділ маркетингу і комунікації Львівського національного університету імені Івана Франка (marketing@lnu.edu.ua) й Відділ кар’єрного розвитку та співпраці з бізнесом Центру маркетингу та розвитку (olha.oseredchuk@lnu.edu.ua), що допоможуть зробити промоцію освітньої програми серед вступників та підкажуть, як налагодити співпрацю із роботодавцями сфери.

Також важливо пам’ятати, що на всіх етапах створення чи акредитації ОП для ваших послуг працює Центр забезпечення якості освіти (iryna_ivanochko@ukr.net). 

За якими критеріями оцінюємо звіт про самооцінювання?

Серед 10 критеріїв для оцінювання бакалаврського та магістерського рівня враховують 9, а 10 передбачений для третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти.

Критерій 1. Проєктування та цілі освітньої програми;

Критерій 2. Структура та зміст освітньої програми;

Критерій 3. Доступ до освітньої програми та визнання результатів навчання;

Критерій 4. Навчання і викладання за освітньою програмою;

Критерій 5. Контрольні заходи, оцінювання здобувачів вищої освіти та академічна доброчесність;

Критерій 6. Людські ресурси;

Критерій 7. Освітнє середовище та матеріальні ресурси;

Критерій 8. Внутрішнє забезпечення якості освітньої програми;

Критерій 9. Прозорість та публічність;

Критерій 10. Навчання через дослідження.

Критичною для нас є спеціальність “Середня освіта”. Тут ми маємо розуміти, що метою є підготовка вузькопрофільного спеціаліста – вчителя-предметника школи. Дуже часто факультет забуває, що поряд з основними дисциплінами має бути якраз великий акцент на педагогіку, методику викладання, відповідні практики у закладах середньої освіти.

Якими є етапи акредитації?

1. Подання ЗВО заяви про намір акредитації освітньої програми (до плану акредитації);
2. Заповнення відомостей про самооцінювання ОП;
3. Подання заяви про акредитацію ОП;
4. Проведення акредитації експертами Національного агентства (три дні) і формування звіту про акредитацію;
5. Розгляд Галузевою експертною радою Відомостей про самооцінювання та Звіту експертів, підготовка висновку ГЕР;
6. Розгляд Національним агентством Відомостей про самооцінювання, Звіту експертів, Висновку ГЕР і прийняття рішення про акредитацію, умовну акредитацію, відмову від акредитації;
7. Видача електронного сертифіката.

Також  дорожньою картою для деканів факультетів та гарантів освітніх програм буде перелік важливих кроків для здійснення успішної акредитації:

1. Спільно із відділом розвитку кар’єри та співпраці з бізнесом здійснювати залучення на постійній основі стейкхолдерів до проєктування ОП та визначення програмних результатів навчання (наприклад, створити раду роботодавців);
2. Систематичну документалізацію фактів врахування рекомендацій стейкхолдерів, зокрема здобувачів вищої освіти та випускників освітньої програми та роботодавців;
3. Оприлюднення на сайті проєкти оновлення ОНП для оперативного інформування стейкхолдерів щодо запропонованих змін і їх широкого обговорення;
4. Наповнення платформи Moodle електронними курсами;
5. Рівномірний розподіл аудиторної та самостійної роботи в усіх освітніх компонентах ОП;
6. Перегляд обсягу відповідних освітніх компонентів з урахуванням практично зорієнтованої фахової складової;
7. Популяризація «Положення про визнання та перезарахування результатів навчання учасників академічної мобільності у ЛНУ», Положення про формальну та інформальну освіту, заохочувати здобувачів вищої освіти брати активну участь в академічній мобільності;
8. Забезпечити оновлення силабусів, робочих навчальних програм (особливу увагу приділити критеріям оцінювання навчальної роботи студента,  актуальній літературі). Провести уніфікування та структурування способу розміщення робочих програм і силабусів ОК на сайтах факультеті;
9. Спільно з відділом міжнародних зв’язків налагоджувати співпрацю з іноземними партнерами, які надають можливості стажування та розвитку для викладачів;
10. Інформування про проведення опитування студентів. Оприлюднення результатів опитувань щодо рівня задоволеності здобувачів освітнім середовищем, організаційною, освітньою, інформаційною, консультативною та соціальною підтримкою на сайті;
11. Посилення роботи стосовно регулярної практики перегляду та вдосконалення ОП із залученням зовнішньої експертизи в особі роботодавців та випускників; визначення унікальності освітньої програми;
12. Чітке формулювання компетентностей і програмних результатів навчання;
13. Щорічне оновлення змісту навчальних курсів на відповідній освітній програмі.
14. Оновлення ОП (прийняття (оновлення) стандартів вищої освіти, періодичність) спільно з Центром забезпечення якості освіти.
15. Виокремити найкращі практики на ОП.

Надалі на гарантів чекає серія вебінарів про репрезентацію унікальності ОП, створення якісного силабусу тощо. Тож радимо вам слідкувати за анонсами у наших соцмережах та на ваших корпоративних скриньках, аби не втратити можливість наповнити свою освітню програму новими цікавими рішеннями та ідеями. До зустрічі на вебінарах вже цього місяця!